У вихорі і швидкості життя,
У нескінченності пізнань нового
Плекаємо найтонші почуття,
Своє тепло даруєм, щире слово,
Ще віримо… В сьогоднішньому дні
Всі грані й повороти, все сприймаємо,
Радіємо народженню зорі,
А сум і болі втрат долаємо.
Бо зовсім поруч і розлука, і любов,
А терези життя – це шлях випробування,
Ми всі йдемо кудись, щоб повертатись знов,
І світлом осявати дні чекання…
І скільки не спливало б зим і літ,
А відголоски, як дороги, темні, світлі,
Між двох життів оцей вишневий ніжний цвіт –
Він невмирущий, вічний і привітний.
Струна душі його хай вічно нам бринить,
Він із життя, із світла і любові,
Як батька мудрість, як зірок політ,
І як тепло у материнськім слові.
Людмила Яцура - ВИШНЕВИЙ ЦВІТ
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.