ОЙ ПРИ ЛУЗІ, ПРИ ЛУЖКУ

Ой при лузі, при лужку

Ой при лузі, при лужку,
При зеленім полі,
При знакомім табуні
Кінь гуляв на волі.

Гуляй, гуляй, коню,
Поки твоя воля,
Як піймаю, загнуздаю
Шовковой уздою.

Як піймаю, загнуздаю
Шовковой уздою.
Вдарю шпорами під боки –
Кінь лети стрілою.

Кінь лети стрілою
Та й вихром несися,
Проти милої двора
Стань-остановися.

Стань-остановися
Та вдар копитами,
Чи не вийде дівчинонька
З чорними бровами?

Ой не вийшла дівчинонька,
Вийшла її мати:
“Здоров, здоров, любий зятю,
Пожалуй до хати”.

“Я до хати не піду,
А піду в світлицю.
Розбуджу солодкий сон
Красної дівиці.”

Дівчинонька встала,
Свій сон розказала:
Правой ручкой обняла
Ще й поцілувала.