ПО ТОЙ БІК ГОРА, ПО ЦЕЙ БІК ДРУГА

По той бік гора, по цей бік друга

По той бік гора, по цей бік друга,
Поміж тими крутими горами
Сходила зоря.

Ой то ж не зоря — дівчина моя
З новенькими та відерцями
По водицю йшла.

— Дівчино моя, напій же коня
З рубленої криниченьки,
З повного відра!

— Козаченьку мій, була б я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід
Та й напоїла!

— Дівчина моя, чом заміж не йшла?
— Бідна була, по наймах служила,
Пари не знайшла!

— Дівчино моя, сідай на коня,
Та поїдем у чистеє поле
До мого двора!

А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть кущ калини,
Та й та не цвіла.

Калино моя, чом ти не цвіла?”
“Зима люта та й цвіт оббила,
Тим я не цвіла!”