НАША ПІСНЯ
Чарувала душу
Українська пісня,
Бо вона від мами,
Із життя, колиски…
То в ній радість світла,
А то – гіркий смуток.
Як же її можна
Отаку забути.
В ній любов і ласка,
Світ добра красивий,
З нею засипала
В дитинстві щасливо.
Пісня ця невтомно
Біль тамує, рветься,
Серце у полоні
Птахом озоветься.
Вона зве на ґанок,
Чекає з дороги,
В ній зорі світанок
І хвиля тривоги.
То зліта, то плаче,
То струмочком ллється
Чарівниця-пісня
Із самого серця.
В ній душа широка
Всього мого краю,
Пшениці високі
І небо безкрає.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.