Людмила Яцура - ХРЕСТ ЖИТТЯ У СОСНИ

ХРЕСТ ЖИТТЯ У СОСНИ

Це насправді було…
Хай розкажуть покинуті хати.
Квітень сіяв тепло,
Як господар весни завзятий.
Хай розкаже сосна –
Хрест життя на землі калиновій,
Доля в неї сумна,
А колись все тонуло в любові.
Виростала з землі,
Яку щиро, всім серцем любила.
І крислато росла
В насолоді пташиного співу.
Так було… Все цвіло.
Відірвалась душа, як пісня,
В небі крик журавля,
В обгорілому попелі вишня.
Це – Полісся весна
Розливалась малиновим дзвоном,
Вся жива – не жива…
Скупо, мертво – Чорнобильська зона.
Завинила земля?..
Чи чому не приборканий атом?..
За що кару несем?..
Земля -  бідна, хоча й багата.
Хрест життя у сосни,
Яка стала чорнобильським свідком;
Прилітають птахи,
А примари говорять із вітром.
Хрест життя у сосни,
Сумні спогади ятряться болем...
Хто герої, хто ні?
Як в житті розподілені ролі?..