Оксана Горюк - Життя

Життя

Що є життя? І ким дано, навіщо?
Куди ми йдем і звідки ми прийшли?
І хто ми…Запитання ці одвічні.
Чи зможе хтось на них відповісти?

Це ніби гра: комедія і драма,
Трагедія у дивнім співжитті.
Сьогодні визнання, тріумф і слава,
А завтра ти лежиш на дні…

І правил, й формул щастя тут немає,
Бо доля наша у Творця руках.
Про що ми мрієм? Чим ночами марим?
Щоб щастя нам послали небеса.

Ми наче листя в вихорі шаленім:
Із кожним днем крутіші віражі,
Із кожним кроком, як зірки на небі
Все гаснуть мрії, тануть міражі…

А що є головним? Всі цінності, канони
Із часом все ж ідуть у небуття.
Як душу вберегти, не впасти у гріховне
Й добро пронести крізь усе життя?

А час іде. І молодість не вічна -
Роки в нас заберуть колись красу
Й повернуть мудрість. А вона,як свічка -
Освітить душу, знищить темноту.

Якби ж могли ми розгадати
Найбільшу таємницю - суть життя,
Ми, що приречені вмирати
І йти по колу знову в небуття…

Якби ж могли…Та кожен йде до свого:
Сіяч до поля, воїн до боїв -
До чого лине серце й кличе доля.
А може й це найвище у житті…