Життям один одного!
Краса була, вона жива,
І щастя в серце принесла.
Цей спогад є в мені,
Та не несе він спокою.
Почуття мої є ніжні,
В душі пройшлися музикою.
Вечір, на небі зорі,
Банально, та ми не в змозі,
Найти щось нове, і красиве.
А зараз я кохаю лиш себе.
Твій друг, чи подруга?
Біг крос життя, болить нога.
Не знаю і не уявляю,
Що в одну мить я все втрачаю.
Лише одна надія в серці,
Що ти мене ще покохаєш.
Мій настрій прийде у кінці,
Та ти мене вже не чекаєш.
Краса була, вона жива.
А я лежу на смертнім ложі.
Мій дух воскрес, залишилась імла.
А від життя я в чорній сажі.
Ні! Я за тобою не сумую,
Та серцем всім тебе кохаю.
Живеш щасливо, як завжди,
За своє щастя ти стоїш горою.
Ти в серці спогад віднайди,
Ти все-таки мене кохала, я знаю.
Минулим жити, взагалі не жити,
Згадати є що, ти це знаєш.
Не має сенсу вже за цим тужити,
Але й в душі момент не забуваєш.
Любов, вона на все життя,
Та в мого серця покриття.
Я не скажу тобі цього,
Тому що ти кохаєш.
Є серця туга мого,
Ти вже мене не пам’ятаєш.
Краса була, вона жива.
Квіти життя уже зів’яли,
Та будуть літом ще жнива.
Колос це основа, її ми мали.
Вітер, моя свобода,
Стереотип це межа.
Вона нас зведе. Молода.
Зате думкою свіжа.
Очі закрий, і серце умий,
Сліз на небо ти не лий.
Вогневий вир в душі,
Обпечуться там усі.
Лиш ти там дихаєш без муки
Й не згинеш ти зі мною з скуки.
В повітрі ми водою дихаємо,
Повернись до мене сонечко.
Ми не загинемо, та покохаємо,
Життям, один одного.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.