Вона ніколи...
Вона ніколи не буває одна
Вона завжди була сама собою
Вона сумує інколи за ним,
а він не згадує її ніколи.
Вона писала і присвячувала вірші
йому...тільки єдиному йому.
Вона чекала зустрічі, як свята,
а він їх уникав, але чому?
Вона не розуміла його слів,
але чомусь завжди прощала.
Вона, мабуть, тоді іще не знала,
що розіб'ється серце, як кришталь,
але тепер йому мене не жаль....
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.