Раїса Гаврилюк - Як тане сніг...

Як тане сніг, біжать, біжать струмки,
Несуть, несуть свою завітну мрію:
Дістатись до могутньої ріки,
Доповнити її стихію.

Думки, думки, ви наче ті струмки,
Якщо не мрію, то небезнадію
Несете до поезії-ріки,
В її непередбачену стихію.

Струмки біжать без ладу, без пуття,
Всі перепони рвуть несамовито...
А слово - то тендітнеє дитя,
Не понесеш до храму несповите..

Горни до серця слово, щоб воно
І рівно, і нерівно ( часом) билось,
Було б у всьому з серцем заодно:
Сміялося і плакало, й молилось.