Михайлу Пудлі
Час - це життя, життя - це пам'ять
Коли говоримо ми – «час»,
То різні хвилі, сподівання,
Роки й секунди линуть враз,
Думок рої і мрій зітхання.
Час був, він є і завжди так…
Для чого?.. Правду щоб шукати,
Щоб рід любити, шанувати,
Щоб сад розквітнув, щоб кохати
І долю щоб свою знайти
В житті, в якому промінь ти.
Чи справді гасне зірка, чи сія?.
Далека мрія – зоряниця…
Не просто ім’я, а Ім’я
У пам’яті живе, іскриться.
Лише добром, лише любов’ю
Людина в світі може жити,
Творити, мріяти, служити,
Й через роки із нами говорити…
У цьому суть… Життя нове.
Правдиве, цілісне, живе!
25.02.2013
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.