Мій перший бій, позаду Київ,
А перед нами монстр червоний,
Шалений, п’яний, неосяжний,
Хрещений кров’ю завойованих народів.
І нас так мало: всього лиш жменька,
Та в бій веде любов до Батьківщини.
Вони ж ідуть на бій з-під палки
Скажного пса війни Муравйова
І ми померли, роздерли тіла наші,
Лиш душі залишились
І віра в те, що недарма життя скінчилось
Ось тут, під Крутами, на станції
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.