Чи мало бачив я на світі
красиві лагідні в розцвіті
уста блаженні приподобні
красі богів людській подобні
А очі, як перлини
ти спробуй віднайди
в ночі океанської глибини
блакитне жерло пелюсток
незнаної людьми рослини
Округлі щіщки рум"яного відтінку
немов сховались в затінку
дві розпаленно красно-ясні груші
медові,солодезні набиті соком
до кінців своїх повнезні
Про губи можна довго говорити
троянди цвіт темніє від краси
дівочих губ ранньої роси
на свіжій сонячнії траві
грають промені й не ті
Постава гарна молода
струнка,тверда не пробивна
Висока,довга не досяжна
стіна битонна не обсяжна
Не побачиш ти краси
лиш подолавши ці версти
Не почуєш тих думок
якщо сам не чув цих строк
Наповни серце добротою
біжи вперед перед стіною
дістань красу її рукою
тримай собою стан її
втратиш все,
не вернеш вже й найдорожчою ціною. CARAMEL
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.