Недосконалі ми. Як нас Господь творив,
Не врахував, що гальма нам потрібно.
І в почуттях, чим щедро наділив,
І в розумові, відповідно.
Можливо, провидіння - нєкий шанс
Самим в творінні поруч Бога стати -
Себе удосконалити. Був час -
Усе життя! Не мало- не багато...
Тому, можливо, на самій межі
Ми каємося, молимося слізно:
Творили ж карколомні віражі!...
Пригальмували - та уже запізно.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.