Людмила Яцура - Дай, Боже, зберегти і вам ту силу

Мій дух від діда-прадіда – багатий
Любов’ю в гідності, у шані до землі,
До величі в красі, криниці, хати,
До рушників, до хліба на столі,

І до сорочки-вишиванки, долі,
До пісні, що злітає до небес,
Де в серці мова, сильний дух і воля
У Вірі, де Ісус Христос Воскрес.

Сини мої! Мого життя соколи!
Тримайте і несіть, і збережіть
Дорогу нашу виткану з любові,
Бо швидкоплинний час, а життя наше – мить.

Воно по різному пливе, пульсує
Та в зустрічах-миттєвостях летить,
І за стежинами дитинства ми сумуємо,
За отим справжнім всім душа болить.

Любов не можна підробити…
Або вона в нас є, або – її нема.
І як без неї можна жити,
Коли оманливі слова…

Дай, Боже, зберегти і вам ту силу,
Яку дає земля в калині цвіту,
Щоб не розвітрились, щоб не змарніли,
Не розлетілись щоб по світу.
12.01.2014