Танцює танго місячна доріжка,
Коли іду по ній у щасті хвиль,
А вітер вишиває сріблом ніжно
Рушник-дорогу світлих моїх мрій.
Отих далеких, вище зір польоту,
Отих близьких і вірних, як весна,
В яких жива у пам’яті до роду,
У нім завжди собою я була.
А берегу свого я не міняю,
Душа щоб не верталась з журавлем.
Вона тоді лиш веселково грає,
Коли горим, по справжньому живем.
15.01.2014
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.