Людмила Яцура - А чи кришталь, чи діамант роси

А чи кришталь, чи діамант роси
На листі полуниці спозарання,
А чи найвищий звук у ноти «Сі»,
В душі відлуння чисте, це – кохання.

Що розквітає ніжністю весни,
Де сила є і є веселки сяйво?
Це, коли вже не Я, а тільки МИ,
Душі тепло, жага… і це кохання.

Так що ж воно медове і п’янке,
Так зрозуміле і одночас загадкове?..
Таке далеке і таке близьке,
Перлинно-затишне чарівне слово.

Та ні! Не слово. Птах, який летить
У світанкове щастя мого плаю,
Це вічність, спалах, іскра, мить…
І зімкнене в устах моїх: «Кохаю…»

Красою оповитий, неземний,
Вулкан цілющий, який душу гоїть…
Кохання – зайчик сонячниий, який
Заскочив прямо в серце моє.
14.02.2014 Людмила Яцура