Людмила Яцура - Ви Тарасове слово почуйте здаля...

Сергію Нігояну

Коли вітер із шепотом листу
Донесе в рідний край голоси,
То «Кобзаря» він знову читає,
Слід у росах Вкраїни-сльози.

А коли над степом широким
Птах привітно махне нам крилом,
То це він, наш земляк ясноокий,
Із небес уклонились чолом.

Явори, де шумлять край дороги,
Балок де росяниста трава,
Тут вони, світанкові пороги,
У добрі розуміння слова.

Недоспівана пісня, як зламана вишня,
Як струна обірвалась... та птаха політ,
Він в життєвому русі, а душа найчистіша,
Збереже назавжди життя-пам’яті слід.

Бо прожите воно у великій любові...
Живе слово Тараса ми чуєм здаля!..
Це для тебе, Вкраїно, сріблястим акордом
Недоспівана пісня луна……...............
02.02.2014 Людмила Яцура