Людмила Яцура - Ангели з тобою говорили…

Ангели з тобою говорили…
А ти їх чув, чи так безжально проганяв?
Ти, мабуть, скривдив їх.Чи є на те причина?
Чи ти це знав, а може ще… не знав?
Десь високо блукало твоє Я.
Не приземлилося воно і не почуло,
А потім все взяло й перевернуло.
Чи є там ангелів вина?
А її просто там нема.
У гомоні і швидкорусі днів,
Часу не вистачає ангелів почути,
З очей туману пелену
Одним рішучим рухом та й змахнути,
Проснутись вільним від оманливого сну…
Чи є у ньому те, що дасть тобі той спомин,
Ті ангели, які підказують завжди,
Той кращий світ, коли є ми у ньому.
Відчути справжнє, непідробне і розкуте,
Не заблукати у собі,
Не помилитись і себе почути,
Що пророста добро лиш у добрі.
Добра й любові забагато не буває,
Життя – одне і ми у ньому Є!!!
І кожен місце своє добре знає.
Кохання там одне… воно – твоє.
І шепіт ангелів… він неспроста буває,
Не відштовхни його у круговерті своїх днів.
Десь половинка є, що так тебе чекає,
Щоб разом мандрувати в щасті снів.
14.02. 2014 Людмила Яцура