Світанок бачить той, кого гнітила ніч глибока,
Хто через терни йшов, забувши біль і втому,
Хто має душу віддану широку,
Яка не знає відчаю і злому.
Світанок бачить той, хто крок за кроком
Іде у неба синю височінь,
Кому людська байдужість впала в око,
Не в око, а у серця глибочінь.
Світанок бачить той, для кого рух
І боротьба за Волю і свободу,
У кого є нескорений той дух,
Який живий від роду і до роду.
У кого сила є, щоб встати із колін,
Щоб волю в кулаці своїм тримати.
І знову йти вперед до нових змін,
Щоб жити гідно і про мрію дбати.
Тому світанок, хто серед зради і брехні,
Не втратив честі, гідності, любові.
Дороговказ для кого – істини прості,
Вони усі – у Божім Слові.
І ось вона – небесна глибочінь
У сяйві Кобзаревої надії!..
Світанок подарований лиш тим,
Хто йде, і хто у Правду вірить.
23.02.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.