Ой, думи, Тарасе, думи…
Лягають рядки із суму…
Майдани… Повстала Вкраїна…
А мати втратила сина…
Закраяло серце від ранку…
Чи будуть чисті світанки?
Сини полягли за долю,
Земля щоб не знала горя.
Майдани… майдани героїв,
Щоб стало життя зовсім нове,
Щоб правду повік України
Пани і панки не гнітили.
Обкрадена пісня… обкрадене слово…
Тарасе! Чи з правдою знову?
Народ у тривозі, зневірі,
Та є дорога до мрії.
Ти чуєш Дніпрові стони –
Це встали за правду мільйони.
Тарасе! Народ прозріває,
Встає із колін, не чекає.
У вірі народ: сонце зійде
І день новий, кращий прийде,
Де гідність, воля і слава,
Розквітла, велична держава.
25.02. 2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.