Чи буде та доля, та світла, дитино?..
А мрії Тараса у серці живі
І віра у те, що у цвіті калини
Голубоньки білої захист тобі.
Ці очі не зрадиш, вони як тернини,
Тому душа рветься, зове: «Захисти!»
Майбутнє щоб дати із квітів і пісні,
Де чисті росою веселки-мости.
Ці очі дитячі – обличчя Вкраїни,
Її щемна радість, її щастя мить,
Дарунок, майбутнє, що променем лине,
Там мова Шевченка в устах джерелить.
І буде та доля, ще й світла, дитино,
Тарасові мрії коли в нас живі!
Є віра! Живі ми у цвіті калини
Голубоньки білої захист тобі.
26.02.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.