Червоне – любов, а чорне – журба, –
Це сльози і цвіт України,
У серці назавжди, як квітка – одна,
І мрія про неї, єдину.
Народу мого вірні дочки й сини,
Дніпро віддзеркалює зорі,
Пливуть небеса в височінь глибини,
Щоб стали світанки прозорі.
Єдина країна! З роси і води!
Розкішна, душею багата.
Одна Україна! Її берегти
Нам треба, а ще обіймати.
Вона наша мати і пісня, і дім,
Майбутній світанок малечі…
За скільки століть, і за скільки років,
Даруймо їй світло лелече.
Хай буде добро із весняних доріг,
До мрій зорянисті зеніти,
Щоб променем чистим її шлях проліг –
Цим золотом в неба блакиті.
Червоне – любов, а чорне – журба, –
Це сльози і цвіт України,
У серці назавжди, як квітка – одна,
І мрія про неї, єдину.
10.04.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.