Серця добром пульсують в ритмі: «Ми – єдині!»
А наше місто – це душа у чистих мріях,
Фонтани виплеснуть думки, а з ними роки…
Пишаюсь тим, що тут мій рід такий глибокий.
Що зігріває він мене в тяжку хвилину
І має промінь у собі це – Україну.
Це ним живильний подих весь налитий,
Є хліб і сіль, і майбуття, щоб в ньому жити.
Дніпропетровськ! Ти – мій світанок, моя доля!
Дніпрова пісня – таїна і злетів воля.
Тут відкриття того, що кожен це – перлина!
Говорить небо вкотре всім: «Це – Україна!»
17.08.2014
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.