Не можливо зупинити час.
Чомусь невпинно пролітають дні.
Життя на крилах розкидає нас
і ходим ми по цій землі одні.
Можливо,здатні люди на усе-
сім'ю створити і звести мости...
Занадто високо на гору нас несе
і хочеться до неба підрости.
А іноді,здається,що не ми
самі собі своє життя будуємо...
Є вища сила над людьми,
без неї- ми усе зруйнуємо.
В природі є свої закони,
дитинство,старість золота...
Долає час всі перепони-
ідуть,пливуть, біжать літа...
Щоб не робив ти із собою,
ніколи не зупиниш час.
Не зміниш зморшок з сивиною
і день-коли ти згас.
Людмила Чарнецька
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.