Відголоски

Май
09

Людмила Яцура — ХРЕСТ ЖИТТЯ У СОСНИ

sosnaХРЕСТ ЖИТТЯ У СОСНИ

Це насправді було…
Хай розкажуть покинуті хати.
Квітень сіяв тепло,
Як господар весни завзятий.

Читати далі»

625 просмотров всего, сегодня нет просмотров

Янв
21

Людмила Яцура — ЧОРНОБИЛЮ БОЛІ

У кожного часу свої герої,
А біль і тривога – одна…
Та чим завинила відчужена зона,
Гріховна чим наша земля?..
Повітря здригнулось… і неба заграва,
І диму-вогню – круглий гриб…
Секунди, як вічність, у себе ввібрали
Найвищої мужності лік.
Обличчя люте атому жорсткого
Змінило навколишній світ,
Зірвало з життя, відірвало із дому…
Він – до… і після…– невідомий слід.
Гіркою сльозою умита Вкраїна,
Розкраяне серце її,
А милі місця, весною красиві,
Навіки занурено в сни.
Стояла сосна хрестом – знаком примари…
А вчора живе – уже не живе…
Накрите життя жахом атому хмари
У дзвонах біди пливе.
У дзвонах і біль, і тривога, і пам’ять,
Гудуть та стогнуть вони…
А в душах людських – скорбота та рана
Трагедії, наче війни.
А роси, як сльози квітневої ночі,
Застигли навік в гіркоті.
Чорнобилю болі… Лиш вітер пророчий
Розвіює попіл полинам самоті.

411 просмотров всего, сегодня нет просмотров

Янв
01

Людмила Яцура — ВІДГОЛОСКИ

Відрізок пам’яті… Вогонь.
Чужа земля в полоні каменів стіни.
Відірване життя, і страх, і жах,
Нікому не потрібної війни.
Кому? За що? Шалений вихор,
Чорний градобій і біль,
Який нестерпно понесли
Дочки Вкраїни, молоді сини,
Нікому не потрібної війни.
В очах, у серці той важкий тягар
Навіки закарбованих втрат, ран,
Тих ран не бачив тут ніхто,
А лиш Афган…
Тюльпани чорні повертав,
І скроні матерів вкривав
Великим відпечатком сивини,
Нікому не потрібної війни.
Шумлять степи, із неба сліз дощі…
Могли б ще жити з нами і вони,
Та вкоротили вік страшні роки,
Нікому не потрібної війни.
А пам’яті сліди залишаться, як сни,
Такі гіркі, як застарілі полини,
Вони в червоних маках-відголосках,
Нікому не потрібної війни.

357 просмотров всего, сегодня нет просмотров

Апр
01

Людмила Яцура — МРІЮТЬ АЙСТРИ

Мріють айстри,
І задумливі у тиші обеліски.
Визволителі!
Я вклонюся вам від серця низько-низько.
В сорок третім
Вересневим затуманеним світанком
Йшли солдати
Межовою, йшли на захід наші танки.

Йшли до волі,
Йшли до світла, а дорога
Це колюча
І терниста вогнепальна перемога.
Йшли солдати
Битим степом, а у небі чорна галка
Залишилась,
Залишилась їхнім домом Кінська Балка.


Читати далі»

627 просмотров всего, сегодня нет просмотров

Апр
01

Людмила Яцура — ГОРИТЬ ВОГОНЬ

Горить вогонь і тишина мовчання,
А все як зараз, в пам’яті сплива.
Для когось осінь це була остання,
Горіла в сорок третім Межова.

І досі свіжі і ятряться рани,
Хоча пройшло вже так багато літ,
Ми вклонимось вам, любі ветерани,
Ви врятували землю, врятували світ.


Читати далі»

468 просмотров всего, сегодня нет просмотров

« 1 2