Сен
2008

ЛІРИКА — Не забудь, не забудь — Іван Франко

1170.jpgНе забудь, не забудь

Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,-
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.

Золотих снів, тихих втіх,
Щирих сліз і любви,
Чистих поривів всіх
Не встидайсь, не губи!

Бо минуть — далі труд
В самоті і глуші,
Мозолі наростуть
На руках і душі.

Лиш хто любить, терпить,
В кім кров живо кипить,
В кім надія ще лік,
Кого бій ще манить,
Людське горе смутить.
А добро веселить,-
Той цілий чоловік.

Тож сли всю життя путь
Чоловіком цілим
Не прийдесь тобі буть-
Будь хоч хвилечку ним.

А в поганії дні,
Болотянії дні,
Як надія пройде
І погасне чуттє,
Як з великих доріг
Любві, бою за всіх
На вузькі та круті
Ти зійдеш манівці,

Зсушить серце жура,
Сколять ноги терни,-
О,тоді май життя
Вдячно ти спом’яни!

О,тоді ясні сни
Оживлять твою путь …
Юних днів, днів весни
Не забудь, не забудь!

10 іюня 1882

1,517 просмотров всего, 2 просмотров сегодня

КОМЕНТАРІ