Дек
2013

Книги Любові СЕРДУНИЧ

Книги Любові СЕРДУНИЧ

КНИГОЗБІРНЯ УКРАЇНСЬКОГО ПАЛІНДРОМА

ВІТРАЖІ ЖАРТІВ

Нова моя збірка про слова-перевертні – «ВІТРАЖІ ЖАРТІВ»– вийшла у дні, коли в Україні стався переворот: Євро-Майдани перетворились у протести проти чинної «влади»: режиму Януковича. Ну то чи не диво?!
Слова-ПЕРЕВЕРТНІ притягнули ПЕРЕВОРОТ! Який же символізм має Слово! Тільки б у добрий час! Як же тут не згадати, що слово має властивість матеріалізуватись, опредмечуватися!
Вітражі жартів?! О ні! Це – вже цілком серйозно!

(Любов СЕРДУНИЧ, «ВІТРАЖІ ЖАРТІВ» (Паліндроми). – Київ: Видавництво Сергія Пантюка, 2013. – 100 ст.).

 

О Слово, ти – одвічне диво! А рідне слово – й поготів. Надто ж – українське! І віршовані паліндроми – лишень одне з підтверджень тому. Українські вірші-паліндроми (вірш-рак) почав писати ще в XVII сторіччі барокковий поет Іван Величківський, він і дав визначення цьому жанру: «Рак літеральний єсть вірш, которого літери, і вспак читаючися, той же текст виражають» (1691 р.). Перевертень, або рак літеральний, або паліндромон (від гр. πάλιν – «назад, знов» і гр. δρóμος – «біг») – це слово, словосполучення, віршований рядок, текст, який однаково читається в обох напрямках: і зліва вправо, й навпаки. А паліндромний текст – ото вже цілий паліндромон.

Перевертні – це віртуозна віршова форма, у якій певне слово або віршовий рядок можна читати зліва вправо й навпаки при збереженні змісту. Це аванґардна форма поезії й одночасно – захоплююча гра. І це словесне диво нагадує інше диво, паперове: витинанку з її творчою симетрією. Феномен паліндромів ув українській літературі – явище не випадкове, не тимчасове, а цілісна, гармонійна структура, яка розкриває потенційні можливості рідної мови, включаючи в себе силу і красу слова й вислову, багатогранність значення і багатоваріантність його змісту. Саме це і приваблює в них. А паліндроми без розділових знаків можна читати по-різному! Так само і слова-новотвори, які набувають багато значень, тож кожен може по-своєму читати їх і розуміти.

Дивують і можливості дзеркальности рідного слова, і цей порух вишукувати їх, і мовний декор барокової поезії. З одного слова вибудовується ціла конструкція! Як у поемі «Соло-колос», написаній на одному подиху. І запитуєш себе, що це: потреба змінити світ, перевернути його на ПРАВий (ПРАВильний?) бік, побачити слово, а з ним – світ, себе й інших у дзеркалі або в іншому вигляді? Чи це – природня потреба тяги до ріднослова, його таїни, до необхідности довести, що з одного – лишень одно-го! – слова можна створити безліч варіантів думок, речень, текстів?!.

Книгу паліндромів можна почати читати і з будь-якої сторінки, та краще – зі вступного слова, надто ж – тим, хто з паліндромами ще не знайомий.
Мої паліндроми – рядкові. З рядкових перевертнів сформовані твори без початку і без кінця – як уривки з паліндромону. Спонука до продовження! Нерідко у них присутні ритміка і рима, тож мають ще й такі ознаки поезії.
У паліндромне мереживо органічно вплелись поезія і проза. А ще – публіцистика й ономастика (чужі й рідні наймення), топоніміка (назви міст і сіл) й український світогляд, отже – просвітництво. Тож у збірці – рядкові паліндроми, не звичні ще й зоровою формою, яку вони утворюють. Одні з них обрали для втілення вежу, хатку, ромб, іншим симетрія вибудовує келих, чудернацьку чашу, таріль, постать, а деякі втілились у човник, пісочний годинник, древо, піраміду… Вдивись лишень – і побачиш дещо й нове.
Читання «навпаки» пробуджує думки, які боїшся висловити або до яких не веде звичне читання. Вітражне різнобарв’я словесних візерунків творить неологізми, багатозначні слова, сипле жартами. А що уява і творчість не мають меж і заборон, то нерідко у вітражах цих жартів – гола правда і навіть табу!..

Паліндромую з рожевого дитинства. Ще грамоти не знала, лишень мандрувала – паліндромувала. Бо вже тоді гралася словом і мала спрагу пошуку нових його можливостей, нових граней сили, духу і краси Його Величности Рідного Слова.
Паліндромуймо! Творімо! Головне – аби ми, як люди і як нація, не спаліндромувалися, не стали морально-духовними перевертнями!
Читачу! Віднайди свої паліндроми! У нашій мові їх не бракує і для Тебе, позаяк можливості української мови – безмежні! Ба, більше: українські паліндроми – особливі, тому й названі справжнім волхвуванням (волхв – маг, чарівник, який «волю хвалить»).

Поетичне волхвування… А що? Поволхвуємо?!.

(© Любов СЕРДУНИЧ).

1,352 просмотров всего, 1 просмотров сегодня

КОМЕНТАРІ