Фев
2015

Лілія Ганачівська — Із приходом зими

Із приходом зими, я пригадую знов
насолоду, як присмак омани.
Почуття, що між нами — давно не любов,
хоч і досі ятрить мої рани.

Почуття поміж нас — не допите вино,
не дописана в книзі сторінка.
Ну, а мрія моя — не проросле зерно,
недосяжна, як в небі хмаринка.

Поспішає життя… Не вернути той час,
як усе тільки в нас починалось.
Із приходом зими, я пригадую враз,
як ілюзія щастям здавалась.

298 просмотров всего, 2 просмотров сегодня

КОМЕНТАРІ