Июн
2015

Шагало Мирон — Захід сонця

Знов сонце цілувало хмари. Втома, знов незрима,
прощала всі суєти дня великодушно.
Хилилась тінь твоя і радісно, і скрушно
у тінь того, хто обціловував тебе очима.

Як вечір міста, ти від сонця тихо багровіла,
окрилена окрайцем щастя. Крізь утому
несла шаріння доторків його додому —
і вкотре ніч твоя із чорної зробилась біла.
Шагало Мирон

678 просмотров всего, 1 просмотров сегодня

КОМЕНТАРІ