Сен
2015

Лана Матей — Прощання

 

Я відпускаю вдаль тривоги, надії, мрії, почуття…
Нехай летять вони далеко – за гори, ріки і моря…

Нехай забудеться, що було, нехай ніколи не болить.
І те, як сильно я любила, у серці хай дотла згорить.

І спогади не збережу я , навіщо мучити себе,
Усе я знищу, все зруйную, от лиш — не бачити б тебе…

Не бачити, як ти щасливо, тут поруч, ходиш по землі.
А я ненавиджу, що було, і місця не знайду собі.

Лана Матей

593 просмотров всего, 1 просмотров сегодня

КОМЕНТАРІ