ЯКБИ, МАМО, ЗНАЛА...
ЛІРИКА ДУШІ
Людмила Яцура - Вербна неділя
Вербна неділенько!
Гостенько миленька!
Вдар Україну вербою,
Щоб розігнулася
Та посміхнулася,
Щоб не горіла війною!
Гостенько миленька!
Вдар Україну вербою,
Щоб розігнулася
Та посміхнулася,
Щоб не горіла війною!
Людмила Яцура - ПОЛОН
Неначе вогнища жарини
У серці спогадів хвилини
Про жах війни… Ні, це не сон,
Що був полон… полон.. полон…
Хто знає, як там побратими,
Чи всі живі, чи хто загинув?
Немає гіршого як знати,
Що бідкається рідна мати,
Терзає душу, де ж є син?..
Години, дні – це суму плин.
Не відає нова весна,
Коли ж закінчиться війна?
За що ця біль гірка розлуки?
Чи чують небеса молитву? Муки
Терзають разом душу й тіло,
Надії промінь - посивілий.
Терпіння, де приниження, тортури,
Не зломлять мужньої натури,
Лише почують небеса,
Що віра в долю не згаса.
У стінах, де з думками сам,
Не віриться чужим словам,
Сила до волі не лишає.
А чи обіцяне втішає?
Чи чують ті, хто мають чути?
А Україні треба бути!
Мине хай відчаю струна,
Свобода є на всіх одна.
28.03.2017 Людмила Яцура
У серці спогадів хвилини
Про жах війни… Ні, це не сон,
Що був полон… полон.. полон…
Хто знає, як там побратими,
Чи всі живі, чи хто загинув?
Немає гіршого як знати,
Що бідкається рідна мати,
Терзає душу, де ж є син?..
Години, дні – це суму плин.
Не відає нова весна,
Коли ж закінчиться війна?
За що ця біль гірка розлуки?
Чи чують небеса молитву? Муки
Терзають разом душу й тіло,
Надії промінь - посивілий.
Терпіння, де приниження, тортури,
Не зломлять мужньої натури,
Лише почують небеса,
Що віра в долю не згаса.
У стінах, де з думками сам,
Не віриться чужим словам,
Сила до волі не лишає.
А чи обіцяне втішає?
Чи чують ті, хто мають чути?
А Україні треба бути!
Мине хай відчаю струна,
Свобода є на всіх одна.
28.03.2017 Людмила Яцура
ЛЮДМИЛА ЯЦУРА - ПАДАВ СНІГ
Падав сніг, зимно скрізь,
Засніжено, біло…
Не ховала душа сліз,
Бо вона зболіла,
Засніжено, біло…
Не ховала душа сліз,
Бо вона зболіла,
Калабан Микола - Нема тебе, не дочекаюсь
Нема тебе, не дочекаюсь
Від дочки Юлі. Татові
Мене в пять років надурили,
Всі до могилоньки ходили,
А я в той день так сумувала,
Від дочки Юлі. Татові
Мене в пять років надурили,
Всі до могилоньки ходили,
А я в той день так сумувала,
Підписатися на:
Дописи (Atom)