Ластівкою лину я до тебе,
Розтавання простір розгоню.
І нічого, я скажу, не треба,
Тільки б знати, що тебе люблю.
Все найкраще, що буває в світі,
Чим полониш і голубиш ти
Мені щедро дарувало літо –
Більшого кохання не знайти.
Дні і роки… Їх уже немало,
Але так завжди воно буває,
Що пожовкле листя тихо впало,
А твій погляд душу зігріває.
Допоможеш і протягнеш руку.
Не скінчиться ця прекрасна мить.
Тільки не стерплю розлуки муку,
Коли в грудях серце защемить.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.