АННА АХМАТОВА - «Кое-как удалось разлучиться...» («Удалося ж якось розлучитись...») - АННА АХМАТОВА

«Кое-как удалось разлучиться...» («Удалося ж якось розлучитись...») Переклав І. Римарук

* * *

Кое-как удалось разлучиться
И постылый огонь потушить.
Враг мой вечный, пора научиться
Вам кого-нибудь вправду любить.

Я-то вольная. Всё мне забава,—
Ночью Муза слетит утешать,
А наутро притащится слава
Погремушкой над ухом трещать.

Обо мне и молиться не стоит,
И, уйдя, оглянуться назад...
Черный ветер меня успокоит,
Веселит золотой листопад.

Как подарок, приму я разлуку
И забвение, как благодать.
Но, скажи мне, на крестную муку
Ты другую посмеешь послать?

Август 1921

* * *

Удалося ж якось розлучитись
І вогонь загасити вдалось.
Вічний вороже, час вам навчитись
Полюбити направду когось.

Вільна я. Все для мене забава,—
Муза втішить у смутку нічнім,
Прителющиться вдосвіта слава
З калатальцем тріскучим своїм.

Тож не варто за мене молитись,
Озиратись, пішовши мерщій...
В падолисті мені звеселитись,
В чорнім вітрі знайти супокій.

Як дарунок, прийму я розлуку,
І твоє забуття — благодать.
Та на хресну, скажи мені, муку
Чи посмієш ти іншу послать?

Серпень 1921

«Кое-как удалось разлучиться...» («Удалося ж якось розлучитись...») Переклав І. Римарук