«Заболеть бы как следует, в жгучем бреду...» («Захворіти б найтяжче, в примарнім чаду...») Переклала Т. Крижанівська* * *
Заболеть бы как следует, в жгучем бреду
Повстречаться со всеми опять,
В полном ветра и солнца приморском саду
По широким аллеям гулять.
Даже мертвые нынче согласны прийти,
И изгнанники в доме моем.
Ты ребенка за ручку ко мне приведи,
Так давно я скучаю о нем.
Буду с милыми есть голубой виноград,
Буду пить ледяное вино
И глядеть, как струится седой водопад
На кремнистое влажное дно.
Весна 1922
* * *
Захворіти б найтяжче, в примарнім чаду
Знов зустріти усіх, як колись.
В повнім вітру і сонця приморськім саду
По широких алеях пройтись.
Навіть мертві прийдуть і вигнанці сюди,
У мій дім, стануть колом тісним.
Ти за руку до мене дитя приведи,
Я давно вже сумую за ним.
Голубий з ними їстиму я виноград,
Крижане буду пити вино
І дивитись, як сивий паде водоспад
На вологе креміння — на дно.
Весна 1922
«Заболеть бы как следует, в жгучем бреду...» («Захворіти б найтяжче, в примарнім чаду...») Переклала Т. Крижанівська
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.