АННА АХМАТОВА - Художнику (Художникові) - АННА АХМАТОВА

Художнику (Художникові) Переклав М. Москаленко

ХУДОЖНИКУ

Мне все твоя мерещится работа,
Твои благословенные труды:
Лип, навсегда осенних, позолота
И синь сегодня созданной воды.

Подумай, и тончайшая дремота
Уже ведет меня в твои сады,
Где, каждого пугаясь поворота,
В беспамятстве ищу твои следы.

Войду ли я под свод преображенный,
Твоей рукою в небо превращенный,
Чтоб остудился мой постылый жар?..

Там стану я блаженною навеки
И, раскаленные смежая веки,
Там снова обрету я слезный дар.

1924

ХУДОЖНИКОВІ

Мені ввижається твоя робота,
Благословенні всі твої труди:
Лип, назавжди осінніх, позолота
І витворена щойно синь води.

Помислиш тільки — і тонка дрімота
Уже веде мене в твої сади,
Щоб, кожного вжахнувшись повороту,
Без пам'яті шукать твої сліди.

Чи під склепіння я ввійду, де сила
Твого мистецтва небеса явила,
Аби схолов мій осоружний жар?..

Там стану я блаженною навіки
Й, розжарені склепляючи повіки,
Там осягну я знову слізний дар.

1924

Художнику (Художникові) Переклав М. Москаленко