«Если плещется лунная жуть...» («Коли місячний жах плюскотить...») Переклав М. Москаленко* * *
Если плещется лунная жуть,
Город весь в ядовитом растворе.
Без малейшей надежды заснуть
Вижу я сквозь зеленую муть
И не детство мое, и не море,
И не бабочек брачный полет
Над грядой белоснежных нарциссов
В тот какой-то шестнадцатый год...
А застывший навек хоровод
Надмогильных твоих кипарисов.
1 октября 1928
* * *
Коли місячний жах плюскотить —
Все в отруйному розчині місто.
Без надії заснути й на мить
Бачу в зелені мли мимохіть
І не море, й не власне дитинство,
Не метеликів рій, не квітник,
Де гряда білосніжних нарцисів,
Не якийсь там шістнадцятий рік..
А лиш танець, застиглий навік,
Надмогильних твоїх кипарисів.
1 жовтня 1928
«Если плещется лунная жуть...» («Коли місячний жах плюскотить...») Переклав М. Москаленко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.