НАДПИСЬ НА КНИГЕ «ПОДОРОЖНИК»
Совсем не тот таинственный художник,
Избороздивший Гофмановы сны,—
Из той далекой и чужой весны
Мне чудится смиренный подорожник.
Он всюду рос, им город зеленел,
Он украшал широкие ступени,
И с факелом свободных песнопений
Психея возвращалась в мой придел.
А в глубине четвертого двора
Под деревом плясала детвора
В восторге от шарманки одноногой,
И била жизнь во все колокола...
А бешеная кровь меня к тебе вела
Сужденной всем, единственной дорогой.
18 января 1941
НАПИС НА КНИЖЦІ «ПОДОРОЖНИК»
Ніяк не таємничий той художник,
Що звідав буйні Гофманові сни,—
Мені з чужої, дальньої весни
Знов мариться сумирний подорожник.
Він прикрашав у місті кожен схил,
І брук майданів, і широкі сходи,
Коли з пісенним факелом свободи
Псіхея в мій верталася приділ.
З четвертому ж дворі, у глибині,
Награючи до танцю дітлашні,
Крутилась катеринка однонога,
Життя у дзвони било... І вела
Мене шалена кров до тебе — це лягла
Одна, усім рокована дорога.
18 січня 1941
Надпись на книге «Подорожник» (Напис на книжці «Подорожник») Переклав М. Москаленко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.