АННА АХМАТОВА - Из цикла «Юность» (Із циклу «Юність») - АННА АХМАТОВА

Из цикла «Юность» (Із циклу «Юність») Переклала С. Жолоб

ИЗ ЦИКЛА «ЮНОСТЬ»

Мои молодые руки
Тот договор подписали
Среди цветочных киосков
И граммофонного треска,
Под взглядом косым и пьяным
Газовых фонарей.
И старше была я века
Ровно на десять лет.

А на закат наложен
Был белый траур черемух,
Что осыпался мелким
Душистым сухим дождем...
И облака сквозили
Кровавой цусимской пеной,
И плавно ландо катили
Теперешних мертвецов...

А нам бы тогдашний вечер
Показался бы маскарадом,
Показался бы карнавалом,
Феерией grand gala...*

От дома того — ни щепки,
Та вырублена аллея,
Давно опочили в музее
Те шляпы и башмачки.

Кто знает, как пусто небо
На месте упавшей башни,
Кто знает, как тихо в доме,
Куда не вернулся сын.

Ты неотступен, как совесть,
Как воздух, всегда со мною,
Зачем же зовешь к ответу?
Свидетелей знаю твоих:
То Павловского вокзала
Раскаленный музыкой купол
И водопад белогривый
У Баболовского дворца.

1940

* Пышное торжество (фр.).

ІЗ ЦИКЛУ «ЮНІСТЬ»Руки мої молоді
Той договір підписали
Серед квіткових кіосків
І грамофонного тріску,
Під поглядом косим і п'яним
Газових ліхтарів.
Я старша була за століття
Рівно на десять літ.

А захід облямували
В білий траур черемхи,
Він осипався дрібно
Духмяним сухим дощем...
У хмарах неначе мріла
Кривава цусімська піна
І плавно ландо катали
Теперішніх мертвяків.

А нам би тодішній вечір
Видався маскарадом,
Видався карнавалом,
Феєрією grand gala... *

Від дому того — ні скіпки,
Вирубана алея,
Ті капелюшки й сукні
В музеї спочили давно.

Хто бачив небо порожнє
На місці вежі, що впала,
Той знає, як тихо в домі,
Куди не вернувся син.

Ти невідступний, як совість,
Зі мною щомить, як повітря,
Чого ж ти зовеш до суду?
Я свідків знаю твоїх:
То Павлівського вокзалу
Пекучий од музики купол
І водоспад білогривий,
Де Баболовський палац.

1940

* Пишне свято (фр.).

Из цикла «Юность» (Із циклу «Юність») Переклала С. Жолоб