Коли засніжить осінь скроні
Й настане непогожа днина,
Пригорне у свої долоні
Промінчик сонця – це родина.
Самотності не треба знати,
Сльозини жодної краплини.
Всіх зігріває ніжно мати
Й домашній вогник – це родина.
Ви не зростіть, як десь у полі
При тій дорозі дві билини.
Хай не терзає вітер долі,
Зігріє хай тепло родини.
Хай смуток душу не лоскоче
Печалі миті і хвилини,
Зустрінуть вас завжди ці очі
І руки рідної родини.
Дякую за чудовий вірш . Можна використовувати , як поздоровлення.
ВідповістиВидалитиДуже гарний вiрш!....
ВідповістиВидалити