У тебе очі ніжно-голубі,
А шкіра пахне ранніми квітками.
І я не знаю, як сказать тобі,
Щоб ти пішла гуляти разом з нами.
Ти - нехороша, ти відводиш очі,
Тікаєш від моїх веселих мрій,
Являєшся примарою щоночі -
Цариця марних поглядів й надій.
А я шукаю, вірю і боюся,
Що ти байдуже глянеш мені вслід,
Тоді дощі печалі повернуться
І опаде пахучий першоцвіт.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.