блакитний бант - з маленької букви

з маленької букви

злися на свій телефон,
проси у долі нового слова,
шукай у тиші антифон,
кричи собі і будь здорова.
вперто ламай живі душі
холодом власних губ,
цілуй мокрі стіни в душі,
крутися навколо труб…
твоє місце, де шум і гамір,
де безліч знайомих лиць.
там кава, думки і намір,
дим і подихи падають ниць.
там погляди гостро колють
обличчя, що не мають імен.
одні у часу пощади молять,
для інших – знайомства терен.
ти самотньо сидиш у холі,
чекаєш, як скажуть: «це ти?».
терпіння із грамів у молі
протоптує власні сліди.
годинник тікає гучно
сьогодні і вчора…й завжди.
слова попадають влучно,
вір, але правди не жди…
і завтра прокинешся зранку,
згадаєш, як дикий сон,
не лампу, а свічку-обманку
і подихи в унісон.
а вчора було, як завше:
знайомство, цілунок… не секс,
погляд чужий укравши,
він стане для тебе екс.
і ввечір під сплески емоцій
шукаєш нового життя.
в перехожих на кожному кроці
питаєш чи є почуття…
хтось розкаже як воно жити,
чи скажуть просто: «дурна».
а зранку не хочеш любити,
і вип’єш кави одна…