Лілія Ткачук - Буття


Чому так хочеться зізнатися в коханні,
Тобі відкрити таїну буття?
Душа переживає у зітханні,
Тобою лиш заповнилось моє життя.


Ти і я. Ти один.Я одна.
Ми зустрілись з тобою на мить.
І минула тепер самота,
І од радості серце щемить.


Все було чорно-біле, старе,
А тепер в кольорах і у барвах.
Все тепер невимовно живе,
І душа у суцвіттях і мальвах.


Я так хочу,щоб ми були разом завжди,
Не тужили ніде і ніколи,
В мить нещастя свого ти до мене прийди,
Я звільню від тривоги і болю.

1 коментар:

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.