Любов-повітря, ціла атмосфера,
Мов тая жінка літня, така собі АФЕРА!!!
Бере в полон без жалю, не дивиться очима,
без неї тихо пропадаю, без неї наче одержима!
Я жалюгідна, визнаю, сама собі тут винна,
бо перед Богом я клянусь, забуть тебе повинна!!!
Ще трохи, трохи, підожди, сумлінно я чекаю,
Коли настане тая мить: "Тебе я, милий, не кохаю"..
Обірве серце, впадуть сили, мов вмерла часточка мене,
Любов підняв мою на вили, мені вже пофіг, не гребе!!!!!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.