Мрійництво
Хоч і говоримо про це, багато знаєм.
І мислимо, і думаєм про це.
Але ж так важко розуміти, що благаєм,
Лиш про одне, коли воно в нас є.
Хоч часто сподівання нас підводять,
І музика в душі вже не звучить.
Та все ж, ми мріємо про це.
І знову...І знову розчаровуємся в цьому.
Мрійництво, як засіб проти стресу.
Воно, як вічність, бездоганність в чомусь.
А особливо як приємно знати, що є ще кращий світ,
На жаль, що не для всіх та не в усьому.
Ми мріємо з думками, що так буде,
Що здійсняться бажання нездійсненні.
Хтось мріє про всерозуміння люду,
А хтось бажає грошиків в кишені.
Мільйони мріють про родину справжню,
Хоч одиниці з них її не мають.
Так може, що бажаємо вже є в нас?
Ось тільки ми цього не помічаєм.
Не розуміємо, що все можливо.
Ну і уваги все ж не приділяєм.
Звичайно, мрій багато нездійсненних.
Але на більшість з них ми просто не зважаєм.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.