для Валерії 2
Від слів твоїх болить душа
на часті серце розрива...
слова твої - моя весна
і літо, осінь і зима.
Без слів твоїх моя душа
і мліє, в'яне, засиха
як без дощу ота земля,
що сонцем спалена дотла.
Без слів твоїх неможу я...
Без них і я - то вже не я...
Та прийде час і скажу я:
помовч кохана, хай уста
все скажуть, а слова...
слова - це лиш мости,
по яких прийду до тебе я.
божеволію...
ВідповістиВидалити