Петро БАБЕЦЬ - НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ

НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ

Слід Муравського шляху пробіга у віки,
Знову стигне пшениця і лягають валки,
Слабне й губиться пам’ять, та історії час...
Все збирає докупи й повертає для нас!
І зринає козацтво та шляхетні панки,
Снігова завірюха і на Вовчій вовки,
І чумацькі ватаги там блукали не раз.
По балках і яругах, у холодних дощах.
А щорічно, весною, розпускається квіт:
Край наш диво — травою славен був на весь світ!
Мати — Січ вартувала благодатні степи
І життя мандрувало... у майбутні віки.
Відгомін тих далеких вікопомних часів
Повертати нелегко й піднімать із “руїн”.
По краплині студеній наповняти той міх,
Що минулим зоветься — чи легенда, чи міф!
Хто його тепер знає? Й зможе хто порівнять?
Слово істини й правди... та й кому передать
У прийдешнє майбутнє, в електронний той світ
Про давно вже забуту “Повість врем'яних літ”.
Бо шаленна буденність топче память святу,
А фатальні проблеми плодять нову біду:
Гроші, секс, знову гроші і “земна благодать”!
І загалу не треба щось з минулого знать.
Бізнесовість шалена полонила усіх:
Де дістать стільки грошей?! Як потратити їх?
Чи достойне майбутнє, і чи варто так жить?
Все це вічні проблеми для старих й молодих.
Бути як? Я не знаю, але вірю в одне:
Час і справді збирає наше ім’я святе.

Петро Максимович Бабець
— історик-краєзнавець
смт. Межова, Дніпропетровської області