«Молитва за Україну!»
О Боже Всемогучий, я тебе благаю,
Ти Українській землі рай даруй!
Я кожну мить її у серденьку тримаю,
І інші душі ти так само порятуй!
Вона для мене рідна й люба мати,
Прекрасна диво-фея й чарівниця.
Вона ховається у кожній хаті,
Як білосніжна неба лебедиця.
Це люба ненька, що усіх прощає
Не дивлячись на тяжкості гріхів.
Це диво милості буває,
Вслухаючись до рідних слів.
Вони тобі зрадіє й прийме, ненька.
Коли ідеш у довгу й складну путь.
Вона така тоді тобі стає рідненька,
Бо на чужині розумієш справжню суть.
Ти упадеш-вона тебе підніме.
У Бога замолює усі гріхи твої.
Вона тоді додасть, а не відніме.
Не дивлячись на прикрощі свої.
Ти краще б Україною пишався,
І у під’їзді вранці не палив.
Коли патріот людиною лишався,
Ти горе оковитою залив.
Кому такий ти треба, сину?
Зіпсована дитяча відданість душі.
На кого буде рівнятися твоє дитина?
Цей жах не передасться в жодному вірші.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.