Я зрадниця, я ренегат
В мені бушує слава тисячі царів
В мені живе любові шмат
Не вирізаний, не прикритий ним
Я страх боюся твоїх слів
Твоїх очей жорстокий шабаш
Бере мене безодня снів
Де він мене від світу пряче
Ти проковтнув мене своєю втіхою
Так не втішався ще ніхто
Моя печаль для тебе стала стріхою
Твоя печаль надала мені тон
Від зрадниці, від здібного брехла
Без тебе,тінь, не можу все збагнути
Я не бездонна, не сягай до дна
Там жадібна любов і квола сухість
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.