Наш Тарасе, наш мудрий Кобзарю,
Подивись на Вкраїну з небес,
Пригорнувшись душею до Рідного Слова,
У серцях ти нащадків воскрес.
Над землею твої вітри віють
Де тополі й вишневі садки…
Пригорнувшись душею до Правди і Віри,
Ти в сьогодні, Тарасе, прийди.
Земля-ненька з сумними очима,
Вишиваний, пшеничний твій край,
Пригорнувшись душею до Честі і Слави,
Ти до Волі Надії їй дай.
Доля-пісня веселкою лине,
Об’єднаймося, друзі, пора!..
Пригорнувшись душею до верб і калини
В зорепаді із Щастя й Добра.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.