Не кіно і не сни,Не рожеві зимові світанки…
Чорний колір війни
І дими, все дими, спозаранку…
Гуркіт в серці стоїть,
А вогонь вже засліплює очі,
Закривавлений сніг
Не накрити ковдрою ночі…
Хто ж це право дає
На життя посягнути й на долю?..
Мій народе, ти знай,
Важко як здобувається воля…
Стогне сивий Дніпро,
В душах, в тузі, скрипить яворина,
За любов, за життя
Хилить віти уклінно калина....
Українська душа!
Вона світла і тепла, й велика!
Переможе добро!
Згинуть нелюди чорні і дикі.
Пам’ять вічно живе,
Непогасні тривоги і болі…
Вам вклоняємось ми,
А ще верби і наші тополі.
23.01.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.